День Конституції України – одне із найголовніших свят нашої держави. Вона, як відомо, є Основним законом держави й має найвищу юридичну силу. Свято Дня української Конституції має фіксовану дату й кожного року відзначається 28 червня.
Основний закон держави був ухвалений в ніч на 28 червня 1996 року. Народні депутати майже добу працювали над проєктом, залишаючись у сесійній залі без перерв. Цій важливій події передували 6 років важкої праці, консультацій, дебатів і домовленостей.
"Є Конституція!", – такими словами тодішній голова Верховної Ради Олександр Мороз сповістив про ухвалення Основного закону. Відбулося це голосами 315 народних обранців.
У преамбулі, тобто вступній частині, наголошується, що Рада ухвалила Конституцію від імені українського народу – громадян України всіх національностей. Тому в день ухвалення Основного закону й святкується День Конституції.
28 червня – День Конституції України – єдине державне свято, яке закріплене в самому Основному законі нашої держави.
Президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє.
Вітаємо Савенко Анну з обранням на посаду Голови Ради студентського самоврядування Інституту людини. Бажаємо творчості, креативності та натхнення!
З 12 квітня по 14 травня в Університеті реалізовано дистанційний інтерактивний проєкт «Грінченківська весна». Цей інтерактивний фестиваль-конкурс мав на меті: підтримати позитивну комунікацію грінченківців у період карантину шляхом презентації творчих досягнень учасників освітнього процесу в Університеті у різних видах мистецтва, літератури, спорту через дистанційний формат (у записі, фото); створити умови для самореалізації та духовного розвитку, а також презентування громаді власних досягнень; встановити творчі контаки між учасниками та презентувати обмін творчим досвідом. Захід став ще одним кроком розвитку нашої корпоративної культури та популяризації університетських цінностей.
Переможці Інституту людини «Грінченківської весни 2021» у наступних номінаціях:
Номінація «Вокальне мистецтво»
Категорія «Аматори»
Естрадний вокал (солісти).
Диплом III ступеня – Ярошевська Аліна Олександрівна, І курс
Номінація «Інструментальне виконавство»
Категорія «Аматори»
Лауреат II ступеня -Бондар Єлизавета Олександрівна, II курс
Номінація «Мотиваційний ролик»
Категорія «Професіонали»
I місце – Викладачі кафедри практичної психології Миколенко Наталія Валеріївна, Грубі Тамара Валеріївна, Старинська Наталія Володимирівна, Клібайс Тетяна Володимирівна, Вавілова Альона Сергіївна
Номінація «Краща ФБ-сторінка структурного підрозділу»
Категорія «Професіонали»
ІІ місце – Лехолетова Марина Миколаївна, кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи
Категорія «Аматори»
ІІ місце – Максимчук Марія Олександрівна, кафедра спеціальної та інклюзивної освіти
ІІІ місце – Музиченко Ірина Вікторівна, Павлюк Роман Олександрович
Щиро вітаємо переможців!
18 травня 1944 року стало трагедією для 238,5 тис. осіб. Саме цього дня радянська влада депортувала татар з Кримського півострова вглиб материка – до Узбекистану, Казахстану і Таджикистану. Невеликі групи людей було відправлено також до Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області Росії.
Депортація татар у 1944 році стала однією з найбільш швидко проведених в історії: вона тривала два дні.
В Україні 18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
12 травня 2021 року у межах Фестивалю науки – 2021 в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка проведено традиційну «Наукову цукерню».
Модератором заходу виступила Неля Лебідь, заступник директора з наукової роботи Інституту людини, кандидат психологічних наук, доцент.
В межах «Наукової цукерні» було проведено чотири майстер-класи фахівцями Інституту:
- майстер-клас «Казкотерапія та практики її застосування в повсякденному житті» від Оксани Ліплянської, старшого викладача кафедри практичної психології, кандидата психологічних наук;
- майстер-клас «Практики збереження психологічного здоров’я молоді» від Інни Власенко, старшого викладача кафедри психології особистості та соціальних практик Інституту людини, кандидата психологічних наук;
- майстер-клас «Сексуальна експлуатація дітей: ганебні історії експлуатації дітей та методи боротьби з цим явищем у світі» від Ольги Швед, доцента кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини, кандидата соціологічних наук;
- майстер-клас «Приховані ресурси правої півкулі: гімнастика для мозку» від Тетяни Скрипник, професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Інституту людини, доктора психологічних наук та Марії Максимчук, старшого викладача кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Інституту людини, кандидата психологічних наук.
Участь в заході взяли понад 300 учасників, які активно долучалися до дискусії.
Захід транслювався на сторінці Facebook Інституту людини, де можна ознайомитися з майстер-класами.
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.
