18 травня 1944 року стало трагедією для 238,5 тис. осіб. Саме цього дня радянська влада депортувала татар з Кримського півострова вглиб материка – до Узбекистану, Казахстану і Таджикистану. Невеликі групи людей було відправлено також до Марійської АРСР, на Урал та до Костромської області Росії.

        Депортація татар у 1944 році стала однією з найбільш швидко проведених в історії: вона тривала два дні.

       В Україні 18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

      12 травня 2021 року у межах Фестивалю науки – 2021 в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка проведено традиційну «Наукову цукерню».

Модератором заходу виступила Неля Лебідь, заступник директора з наукової роботи Інституту людини, кандидат психологічних наук, доцент.

В межах «Наукової цукерні» було проведено чотири майстер-класи фахівцями Інституту:

• майстер-клас «Казкотерапія та практики її застосування в повсякденному житті» від Оксани Ліплянської, старшого викладача кафедри практичної психології, кандидата психологічних наук;

• майстер-клас «Практики збереження психологічного здоров’я молоді» від Інни Власенко, старшого викладача кафедри психології особистості та соціальних практик Інституту людини, кандидата психологічних наук;

• майстер-клас «Сексуальна експлуатація дітей: ганебні історії експлуатації дітей та методи боротьби з цим явищем у світі» від Ольги Швед, доцента кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини, кандидата соціологічних наук;

• майстер-клас «Приховані ресурси правої півкулі: гімнастика для мозку» від Тетяни Скрипник, професора кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Інституту людини, доктора психологічних наук та Марії Максимчук, старшого викладача кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Інституту людини, кандидата психологічних наук.

Участь в заході взяли понад 300 учасників, які активно долучалися до дискусії.

Захід транслювався на сторінці Facebook Інституту людини, де можна ознайомитися з майстер-класами.

      Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

    Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

    Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. 

    Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.

       27 квітня 2021 року відбувся Науковий онлайн-семінар "Академічна доброчесність дослідника в соціальній сфері

Учасники онлайн-семінару мали змогу:

-       під час презентації викладача кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, представниці Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених Інституту людини Марини Сергіївни Овчаренко поглибити розуміння поняття академічної доброчесності, видів академічної недоброчесності, відповідальності за порушення академічної доброчесності;

-       взяти участь в інтерактивних опитуваннях та висловити своє ставлення щодо тематики онлайн-семінару;

-       ознайомитися з результатами опитування студентів та аспірантів щодо академічної доброчесності;

-       дізнатися від Оксани Шахової, голови Наукового товариства Факультету права та міжнародних відносин, координатора "Школи академічної доброчесності" про особливості діяльності Школи та можливість долучитися до її учасників;

-       з доповіді провідного бібліографа Бібліотеки університету Сніжани Іванівни Гузенко дізнатися про секрети "Оформлення бібліографічних посилань у наукових роботах".

      На заході були присутні більше 140 учасників, студенти та аспіранти різних курсів і спеціальностей. Учасники висловили своє бачення щодо важливості участі у вебінарі та необхідності регулярності подібних заходів.

Онлайн-семінар підготовлений спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів та молодих вчених Інституту людини.

Модерувала захід заступник директора з наукової роботи Інституту людини Неля Костянтинівна Лебідь.

ПОЛОЖЕННЯ про академічну доброчесність науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти Київського університету імені Бориса Грінченка

   За результатами ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Соціальна робота», який проводився 15-16 квітня 2021 року  в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, диплом І ступеня отримали Фролова Лілія Станіславівна, студентка V курсу спеціальності «Соціальна робота» освітньої програми «Моніторинг і оцінка соціальних програм», та Рогожинська Валерія Євгенівна, студентка ІІ курсу спеціальності «Соціальна робота» освітньої програми «Соціальна педагогіка» Інституту людини.

     Вітаємо переможниць та наукового керівника Лях Тетяну Леонідівну, завідувача кафедри соцільної педагогіки та соціальної роботи, кандидата педагогічних наук, доцента.

 
Бажаємо успіхів і подальших наукових здобутків!