21 травня 2025 року студенти 1-3 курсів спеціальності «Соціальна робота» Факультету психології, соціально роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Анастасія Ластовецька, Мар`яна Коток, Дарія Новосьолова, Надія Танигіна взяли участь у відкритій зустрічі спеціалістів Національної соціальної сервісної служби України зі студентською молоддю закладів вищої освіти.
Метою зустрічі було знайомство з діяльністю Нацсоцслужби, зміцнення партнерства із закладами вищої освіти, формування у студентів усвідомленого бачення принципів недискримінації, соціальної справедливості та інклюзії як основоположних цінностей сучасного демократичного суспільства. Особлива увага наголошувалось на реалізації державної політики безбар’єрністі за якою кожна людина в нашій країні може отримати вільний доступ до будь-якої сфери життя: навчання, будування кар’єри, спокійного пересування країною тощо.
Відкрита зустріч стала корисною для студентської молоді, оскільки дала змогу усвідомити студентам як відбувається поглиблення партнерства між державними органами та громадянським суспільством, підвищення прозорості, підзвітності та відкритості в роботі органів державної влади.
20 травня 2025 року у межах Фестивалю науки – 2025 року Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулась Наукова цукерня Факультету психології соціальної роботи та спеціальної роботи. Мета заходу - ознайомити учасників з науковими доробками та практичними напрацюваннями з психології, логопедії, інклюзивної освіти, соціальної педагогіки та соціальної роботи.
Ольга Невмержицька, викладач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка провела майстер-клас «Сучасні інструменти діагностики заїкання». Захід був спрямований на ознайомлення фахівців логопедичного профілю, психологів, дефектологів, та інших зацікавлених спеціалістів, з ефективними сучасними методами виявлення та аналізу заїкання у дітей і дорослих. Слухачі познайомилися з актуальними теоріями походження заїкання. Було презентовано сучасні діагностичні інструменти: стандартизовані опитувальники для аналізу темпу, ритму та плавності мовлення. Особлива увага була зосереджена на диференціації заїкання та інших видів мовленнєвих порушень, а також алгоритму комплексної оцінки стану мовленнєвої функції у дітей та дорослих.
Анна Катеринич, фахівець міжнародного офісу University of Foggia, International department, PhD з соціальної роботи провела зустріч «Erasmus+ зсередини: мій досвід академічної мобільності в Італії та як туди потрапити». Доповідач поділилася своїм досвідом академічної мобільності за програмою Erasmus+ у місті Фоджа (Італія). Учасники дізналися як відбувається підготовка до участі в Erasmus+ .
Ярослав Коркос, викладач кафедри практичної психології Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, PhD з психології прочитав лекцію «Критичне мислення: інструкція до застосування». Під час лекції було проаналізовано інструменти пізнання світу та людини. Наголошувалось, що наукова діяльність нерідко піддається впливу когнітивних викривлень, упереджених припущень і хибних інтерпретацій. Акцентувалась увага на тому, що навіть досвідчені дослідники можуть довіряти сумнівним вибіркам, вбачати закономірності у випадковому або приймати очевидне за належне. Доповідач детально охарактеризував типові пастки мислення в академічному середовищі. Проаналізував приклади як розпізнавати, критично оцінювати навіть усталені твердження і зберігати аналітичну обережність там, де вже панує впевненість.
Світлана Бурцева, коуч з особистісного та карʼєрного розвитку, сертифікація ІCF, магістрантка ОП «Екстремальна та кризова психологія» Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка провела науково-практичний клас «Репрофесіоналізація: особистісні стратегії відновлення». Захід присвячено проблемам репрофесіоналізації. Було проаналізовано причини та чинники репрофесіоналізації. Особлива увага зосереджувалась на особистісних стратегіях відновлення особистості.
Фото 15, 17, 18
До Наукової цукерні завітали студенти, магістранти, аспіранти, докторанти, молоді та досвідчені вчені, науково-педагогічні працівники. Загальна кількість понад 100 осіб. Дякуємо за участь та співпрацю.
21 травня 2025 року, у рамках Фестивалю науки – 2025 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулась гостьова лекція «Невідкладні проміжні репарації для постраждалих від збройного конфлікту:
міст між гуманітарним реагуванням і забезпеченням повноцінного відшкодування» Федора Дунебабіна, розробника програми Глобального Фонду Тих, Хто Пережив Насильство (Global Survivors Fund) щодо забезпечення доступу до холістичної допомоги для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Спікер зосередив увагу присутніх на понятті «репарація», детально охарактеризував форми репарації та зупинився на окремих проміжних репараціях. Далі Федір Дунебабін закцентував увагу присутніх на допомозі, яка була надана Фондом постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом в Україні. Детально проаналізував статистику звернень до Фонда. Проінформував присутніх про роботу Фонда у Чілі, Сирії, Іраці, В’єтнамі та Туреччині. Проаналізував специфіку роботи Фонду в Україні та за кордоном.
Захід був спрямований на реалізацію цілей сталого розвитку, зокрема Цілі 16 «Мир, справедливість та сильні інститути», яка спрямована на значне скорочення всіх форм насильства, а також на пошук, спільно з державними органами та громадами, довготермінових рішень для подолання конфліктів і покращення безпеки. Також захід відповідав Цілі 4 «Якісна освіта», оскільки сприяв підвищенню обізнаності викладачів та здобувачів вищої освіти щодо проблеми репарацій для постраждалих під час збройного конфлікту.
День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.
Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».
«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.
14 травня 2025 року до Національного тижня безбар’єрності студентки 4 курсу ОП «Соціальна адвокація» взяли участь у дискусії «Мова, яка включає: гендерно чутливі формулювання в офіційних документах і публічних виступах», яка була організована Київською міською державною адміністрацією спільно з БО «Марш Жінок».
Захід проводила Олена Шевченко, здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти 3-го року навчання спеціальності 231 «Соціальна робота». Студентки Бойко Ангеліни, Бруяцької Катерини та Степушенко Каріни були залучені до підготовки та організації заходу.
Метою дискусії було привернення уваги до важливості впровадження гендерно чутливої мови в офіційних комунікаціях органів влади, просування принципів рівності, недискримінації, безбар’єрності та інклюзивності.
Участь у заході взяли понад 40 осіб, серед яких були представники(-ці) місцевої влади, журналісти, правозахисники, активістки та громадськість.
У межах програми Erasmus+ Staff Mobility for Teaching з 6 травня 2025 року розпочалася академічна мобільність до Університету Норд (Nord University, Норвегія) викладачів Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – професор кафедри спеціальної та інклюзивної освіти факультету доктора психологічних наук Тетяни Скрипник та доцента кафедри логопедії, кандидата педагогічних наук Наталії Бабич.
Основний зміст академічної мобільності – обмін досвідом щодо наукових досліджень і практик у галузі логопедії та спеціальної освіти.
Програма мобільність охоплювала участь в роботі науково - дослідницької групи Університету Норд під керівництвом професора Наталії Ханссен “Speech and Language Pathology: Language, Speech and Communication Difficulties”, вивчення норвезької системи освіти у дошкільних і шкільних закладах освіти, у тому числі, стосовно осіб з ООП (дитячий садок «Studentongan barnehage», Alberthaugen skole, Bodin videregående skole та ін.).
Викладачі кафедри презентували колегам з Nord University особливості підготовки фахівців зі спеціальної освіти в Університеті Грінченка з опорою на ефективні підходи та власні успішні практики.
Академічна мобільність сприяла встановленню нових професійних зв’язків, обміну досвідом щодо підготовки фахівців у галузі спеціальної освіти, а також визначенню напрямів співпраці, таких як: організація та проведення спільних наукових досліджень, публікації у міжнародних виданнях, участь у нових проєктах.
Старший викладач кафедри практичної психології Марина Сергіївна Павленко долучилась до круглого столу «Україна–ЄС: Шляхи активізації спільних ініціатив освітньої спільноти та громадянського суспільства» в межах проєкту «GET READY FOR EU 0.2: Education Standards», який відбувся на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Обговорення за круглим столом стосувалося питань адаптації до умов європейського освітнього простору, доступу до освітніх програм ЄС, розвитку неформальної освіти, програм мобільності, академічного обміну та реалізації спільних проєктів, інтеграції на європейський ринок праці, подолання культурних бар’єрів і провідної ролі громадянського суспільства у євроінтеграції загалом.
