Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка став учасником круглого столу «Нові виклики сьогодення щодо підготовки фахівців психологічної та соціальної сфери», організованого за ініціативи Київської міської державної адміністрації. Захід об’єднав представників освіти, соціальної сфери та міських структур задля посилення взаємодії між теоретичною підготовкою та практикою у сфері психологічної допомоги.

Під час зустрічі заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда повідомила, що з моменту запуску Мапи ментального здоров’я Києва в застосунку «Київ Цифровий» нею вже скористалися понад 44 тисячі людей майже 55 тисяч разів.
«Україна потребує психологів, а українці – психологічної підтримки. І це не загальні слова, а щоденна реальність. Із моменту запуску Мапи ментального здоров’я Києва в застосунку Київ Цифровий нею вже скористалися понад 44 тисячі людей майже 55 тисяч разів. Це не просто цифри – це десятки тисяч запитів про допомогу. Водночас фахових психологів не вистачає, на них чекають всюди. І саме заклади вищої освіти можуть закрити цю потребу. Утім для цього ми маємо переглянути підходи до навчання, а програми мають відповідати часу, який ми всі проживаємо», – зазначила Марина Хонда.
Вона також акцентувала увагу на ключовій проблемі – нестачі практики у випускників і недостатній координації між теоретичною підготовкою й реальними викликами.
«Останнє дослідження показало: лише 9% киян, які взяли участь в опитуванні, почуваються добре. Усі інші потребують допомоги. Такої ситуації, як зараз в Україні, не було ніколи. І книжок, як готувати психологів до таких умов, ще не написано. Утім у Києва вже є практика – її щодня напрацьовують психологи соціальної сфери столиці. Вони знають, як працювати, як самим лишатися стійкими. І готові ділитися цим досвідом із тими, хто вчить майбутніх спеціалістів. Саме в цьому – наша сила: у відкритості та співпраці», – наголосила заступниця голови КМДА.
Учасники круглого столу домовилися про першочергові кроки для подолання наявної прогалини:
- створити спільні платформи для обміну досвідом між практиками та викладачами, аби реальні кейси та виклики лягали в основу навчального процесу;
- розширити можливості стажування у структурних підрозділах КМДА та партнерських організаціях, де вже сформована дієва практика надання допомоги;
- оновити освітні програми відповідно до потреб часу, залучивши до цього процесу фахівців-практиків.
У заході також взяли участь представники Департаменту соціальної та ветеранської політики, Департаменту освіти і науки, Київського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству, Київ Мілітарі Хаб, структурних підрозділів КМДА та інших фахових сервісів.


29 травня 2025 року на Вченій раді Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулось затвердження нових редакцій освітньо-професійних програм 1.А6.01.01 Логопедія для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та 2.А6.01.01 Логопедія для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності А6 Спеціальна освіта за спеціалізацією А6.01 Логопедія.

Освітньо-професійні програми представила гарант магістерської освітньо-професійної програми – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Наталія Миколаївна Бабич.

За результатами презентації та обговорення нові редакції освітньо-професійних програм 1.А6.01.01 Логопедія для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та 2.А6.01.01 Логопедія для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності А6 Спеціальна освіта за спеціалізацією А6.01 Логопедія були одноголосно схвалені членами Вченої ради Університету.


29 травня 2025 року на Вченій раді Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулось затвердження нової редакції освітньо-професійної програми 2.С4.00.01 Практична психологія за спеціальності С4 Психологія для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Освітньо-професійну програму представила гарант – доктор психологічних наук, професор, професор кафедри практичної психології Ольга Миколаївна Лозова.


За результатами презентації та обговорення нова редакція освітньо-професійної програми 2.С4.00.01 Практична психологія за спеціальності С4 Психологія для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти була одноголосно схвалена членами Вченої ради Університету.


30 травня 2025 року студенти ІІ курсу спеціальності “Спеціальна освіта” та старший викладач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Катерина Тичина успішно реалізували соціальний проєкт “З Києвом і для Києва”. Метою заходу було підтримати дітей з порушенням зору та сприяти їх соціальній адаптації через активну взаємодію та розвиваючі ігри.


Студенти відвідали дошкільний навчальний заклад № 501 (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей з порушенням зору, який розташований у Дніпровському районі м. Києва. Під час візиту вони організували для дітей рухливі ігри, які сприяли розвитку фізичної активності та координації. Крім того, студенти провели ігри з елементами логоритміки — методики, що поєднує мову, музику та рух. Це допомогло дітям покращити мовленнєві навички, розвинути ритмічне сприйняття та закріпити позитивний емоційний настрій. Захід став важливим кроком у підтримці дітей з особливими потребами та надав студентам можливість застосувати теоретичні знання на практиці, розвиваючи свої професійні навички.







29 травня 2025 року на засіданні Вченої ради Університету Грінченка затверджено звіт про результати реалізації наукового дослідження «Оцінка проблем та потреб підлітків, які живуть з ВІЛ», що здійснювалося на замовлення Громадської організації «Молодіжна організація “Підлітки Україниˮ».

Результати дослідження представив кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Вадим Лютий.

Дослідження здійснювалося дослідницькою групою у складі науково-педагогічних працівників кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Вадима Лютого, Тетяни Лях, Світлани Сапіги, Тетяни Спіріної. У ході дослідження охарактеризовано типи прихильності до антиретровірусної терапії (АРТ) представників (батьків, опікунів) дітей, які живуть з ВІЛ, розкрито чинники відмови батьків від надання дитині АРТ та бар’єри, що заважають фахівцям реагувати на подібні ситуації та налагоджувати міждисциплінарну й міжсекторну взаємодію; визначено потреби підлітків, які живуть з ВІЛ та їхніх представників, пов’язані із формування прихильності до АРТ, соціалізацією дітей та соціальною інтеграцією їхніх сімей.

Дослідниками обґрунтовано зміст, умови та форми впровадження Програми формування прихильності до АРТ у дітей, які живуть з ВІЛ, та їхніх батьків; соціальної послуги супроводу сімей, що виховують дитину, яка живе з ВІЛ; розроблено та презентовано спільноті фахівців Дорожню карту реагування на відмову батьків від надання ВІЛ-позитивній дитині АРТ; підготовлено до апробації стандарт соціальної послуги «Соціальний супровід сім’ї, що виховує дитину, яка живе з ВІЛ».
Результати дослідження апробовано на Міжнародній науковій конференції «Сучасна теорія та практика соціальної роботи в Україні та зарубіжжі» (Львів, 14 – 15 листопада 2024 року), на круглому столі «Відповідальність батьків» (Київ, 30.12.2024).


