Збірник "Магістерські дослідження. Тематичний огляд та анотації магістерських робіт за освітнім рівнем «магістр» 2017р. / Наукові здобутки студентів Інституту людини : ел. зб. наук. пр. студентів. – 2017. – Спецвипуск" - завантажити

3 лютого 2017 року в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся тренінг "Підготовка наукової статті до публікації у міжнародному рейтинговому журналі".

Участь у заході взяли науково-педагогічні працівники та аспіранти не тільки Інституту людини, а й інших структурних підрозділів Київського університету імені Бориса Грінченка: Педагогічного інституту, Університетського коледжу, Інституту мистецтв, Інституту філології, Факультету інформаційних технологій та управління. 

Також до участі у тренінгу долучилися науково-педагогічні працівники НаУКМА "Києво-Могилянська Академія", Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Інституту проблем виховання АПН України.

Ведуча тренінгу - Тетяна Леонідівна Лях, заступник директора Інституту людини з наукової роботи, дала відповіді на питання:

- Як оцінюється ефективність наукової діяльності і чому саме ці показники є ваговими?
- Що таке індекс цитування?
- Чому у вимогах до публікаційної діяльності науково-педагогічних працівників робиться наголос лише на наукометричних базах Scopus та Web of Science?
- Які “закони жанру” написання статті до міжнародного наукометричного видання?
- Якими є структурні компоненти такої статті, що вкладається в зміст кожного з них?
- В які журнали подавати результати наукових досліджень?
- Як можна перевірити достовірність того, що журнал, який видає себе за “Scopus” і справді належить до цієї наукометричної бази?

Щиро дякуємо усім учасникам за інтерес до теми тренінгу! Бажаємо успішного завершення роботи над науковими статтями і високого індексу цитування!

В рамках курсу "Розвиток волонтерських ініціатив у соціально-проектній діяльності" на одному з практичних занять майбутні соціальні педагоги власноруч творили новорічні та різдвяні вітальні листівки в зону АТО, щоб кожен боець в Новорічні свята відчував тепло, любов, підтримку і надію на здійснення заповітних мрій і бажань.

12 грудня 2016 року для викладачів та молодих науковців Інституту людини та Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка проведено тренінг "EndNotе: програма для управління бібліографією та полегшення роботи дослідника".
Ведуча: Лях Тетяна, заступник директора з наукової роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка.

Кілька відгуків:
* "Я й не думала, що буде так легко! Все зрозуміло! Все просто! EndNotе відкриває купу можливостей! І тепер аж кортить розпочати роботу з програмою!" (Т.П. Спіріна, к. пед. наук, доцент)

* "Добре, що є наступність у пропонованих нам тренінгах! Спочатку розібралися з усіма можливостями Web of Science. Зняли острахи щодо написання наукової статті до журналу наукометричної бази даних Scopus, а сьогодні - отримали розкішний інструмент для дослідника - EndNotе!
Я лише працюю над дисертаційним дослідженням. І для мене ця інформація особливо актуальна! Програма EndNotе полегшує моє життя, дозволяє керувати бібліографією, відкриває нові можливості у комунікації з іншими вченими!" (А.О. Попова, аспірант, голова Ради молодих вчених Інституту людини, координатор напрямку "Соціальна робота", асистент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи)

* "Цікава робота - надихати на зміни! Щиро дякую усім, хто виявив інтерес до теми, ризикнув спробувати нове! Вірю, що ми впораємося із викликами, досягнемо запланованого...а може й більше:)" (Т.Л. Лях, к. пед. наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Інституту людини).

 

 

7 грудня 2016 р. представники 3 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником Студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Меморіальний музей Лесі Українки в Музеї видатних діячів української культури, створення якого на заповідній території, його структура і склад обумовлені важливими історичними подіями, тісно пов’язаними із становленням та самоусвідомленням української нації.

У Музеї видатних діячів української культури відтворено унікальний Український центр, який презентує історичні надбання національної культури, гідно представляє їх у музейних експозиціях. У Музеї видатних діячів української культури створено Меморіальні музеї Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського та відділ музей «Іван Франко і Київ». У фондах Музею видатних діячів багато справжніх скарбів національної культури. У Музеї проводяться цікаві культурологічні програми по літературі, музичному мистецтву, театру,  народній творчості. Сформовано повноцінний культурний центр - сучасний «Український Парнас», який став окрасою столиці України, місцем паломництва не тільки національної, а й світової культурної громадськості.

Музей Лесі Українки у Києві існує ще з початку 60-тих років ХХ ст. 25 лютого 1991 р. було відкрито Меморіальну квартиру Лесі Українки, відтворену в тому вигляді, якою вона була під час проживання тут Косачів (з 1899 по 1909 рр.). Джерелом для наукової реставрації помешкання послужили архівні документи про спорудження будинку, спогади та епістолярна спадщина родичів та знайомих поетеси, фото оригінали кінця ХІХ – початку ХХ ст., які дають конкретне уявлення про вигляд інтер’єрів, меблів, ужиткових речей тої доби. Детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, 97 (сучасна вул. Панаса Саксаганського, 97), дорогоцінні свідчення про стиль життя та побут родини залишила наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач. На другому поверсі розміщено літературну експозицію, яка освітлює життєвий і творчий шлях поетеси. На фасаді встановлено меморіальну дошку з бюстом Лесі Українки роботи Г. Кальченко.

Студенти поринули в епоху столітньої давнини, відчути атмосферу, в якій мешкала родина Косачів. Сім залів літературної експозиції розповіли їм про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, про родини Драгоманових і Косачів, коло друзів та однодумців поетеси. Майже повністю експозиція побудована на матеріалах ХІХ – початку ХХ ст..

Протягом одинадцяти тижнів - із 26 вересня – до 7 грудня  студенти 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія», «Соціальна педагогіка» разом із керівником Студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали дев’ять музеїв Києва, вчилися висловлювати свої враження про кожен музей у формі есе, навчалися знаходити у своїй душі саме той емоційний резонансний відгук, який приведе їх у музей ще не один раз. Ходили студенти у музеї після занять.

Щиро дякуємо нашим студентам за зацікавлене й вдумливе ставлення до самого процесу відвідування Музею, про що відзначали всі екскурсоводи, які працювали із нашими групами!

До нових зустрічей у музеях Києва! 

6 грудня 2016 р. представники 3 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали  Музей історичних коштовностей України, який розташований у у Ковнірівському корпусі середини XVIII ст. Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Зібрання Музею історичних коштовностей України – це своєрідний літопис, викарбуваний в золоті, сріблі і коштовному камінні від епохи бронзи і, крізь наступні століття, до наших днів. Музей історичних коштовностей України, філію Національного музею історії України, було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень.

Вже понад 200 років археологи вивчають кургани – земляні споруди над похованнями. В них знаходять прикраси зброї, вуздечок, вбрання, ритуальних речей, які відбивають культуру кіммерійців, скіфів, сарматів. Ці племена владарювали на території сучасної України більш ніж тисячу років – з ІX ст. до н.е. до IV ст. н.е., – і відіграли значну роль у світовій історії. Центрами ювелірного виробництва на той час були переважно грецькі міста-колонії, засновані в Північному Причорномор’ї у VII-V ст. до н.е. Античні майстри виготовляли ювелірні прикраси й на замовлення місцевої знаті з урахуванням їх смаків.

Надзвичайно зачарувало наших студентів ювелірне мистецтво степової Скіфії, зокрема, копія всесвітньо відомої Пекторалі, створена у середині 4 ст. до н.е., яку було знайдено під час розкопок кургану Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області. Розкопки 1971 р.

Великий розділ експозиції розповідає про епоху середньовіччя. Це історія багатьох племен і народів, що змінювали один одного в степовій зоні України з IV до XIV ст. У вітринах музею можна побачити коштовні оздоби, притаманні тюркомовним народам – гунам, аварам, печенігам, половцям, а також монголо-татарам.

Неабиякий інтерес становлять вироби східнослов’янських ювелірів VI-VIII ст. та майстрів Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Значна частина зібрання Музею – вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX ст.: твори українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Є також унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х рр. XX ст. Крім того в музеї є й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.

У своїх відгуках студенти із захопленням відзначають, що дуже задоволені, що прилучилися до надбання духовної спадщини українського народу світового рівня.