23 листопада 2016 року в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся семінар «Підготовка наукової статті до публікації у міжнародному рейтинговому журналі». 

Ведуча семінару, Тетяна Леонідівна Лях, заступник директора з наукової роботи, кандидат педагогічних наук, доцент, у своїй презентації зосередилася на загальних положеннях, знання яких дозволять починаючому автору зробити перші кроки і уникнути багатьох помилок, а досвідченому автору допоможуть вдосконалити навички написання наукових статей.

Мета семінару: у доступній формі розповісти викладачам та аспірантам про те, як написати і підготувати рукопис наукової статті, щоб вона відповідала стандартам, прийнятим в міжнародній системі наукових публікацій.

Учасники семінару познайомилися з критеріями оцінки ефективності наукової діяльності, проаналізували звіти з наукової роботи, дізналися про індекс цитування та особливості наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. 

Питанню «закони жанру написання статті до міжнародного наукометричного видання» було присвячено основну частину часу. Учасники мали можливість познайомитись із логікою міжнародного публікаційного процесу, розглянути типову структуру наукової статті та особливості побудови кожного її компоненту.

Наприкінці семінару було здійснено огляд журналів, що входять до наукометричної бази даних Scopus, та сфокусовано увагу на механізмі їх пошуку, перевірки й відбору. 

Наступний етап – створення власних статей та підготовка її до публікації у міжнародному рейтинговому журналі. 

Трошки надихаючих відгуків:

 «Дякую за семінар! Він був цікавим та інформативним. Змусив задуматись, викликав певний емоційний стан, виникли різні роздуми, з’явились питання... Тобто… окреслено орієнтир, куди рухатись. Дякую!» (І.В. Музиченко, доцент кафедри практичної психології);

«Вдало підібрано концепцію щодо розвитку мотивації та готовності викладачів Інституту людини долучитися до процесу написання та публікації статті у Скопус та інших міжнародних виданнях. Виклад матеріалу мав логічно побудовану структуру, був насичений прикладами та актуальною інформацією. Ми отримали готовий кейс щодо підготовки та публікації статей та гарну підтримку від керівництва. Особисто в мене виникла чітка і проста схема щодо специфіки статті, підтвердження власних гіпотез щодо вимог та бажання діяти!» (І.О. Цибулько, старший викладач кафедри загальної, вікової та педагогічної психології, член Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених Інституту людини);

«Участь у семінарі дала мені змогу структурувати інформацію про бібліографічну і реферативну базу даних Scopus. Організатор заходу Т.Л. Лях підштовхнула до використання цієї бази як інструменту для опублікування власних статей у наукових виданнях та відстеження їх цитування. Проведення подібних семінарів та активна участь співробітників, на моє переконання, є однією зі складових інтеграції у всесвітнє науково-інформаційне середовище і результат удосконалення професійного та лідерського Я особистості» (В.В. Фурман, старший викладач кафедри загальної, вікової та педагогічної психології);

«Так і хочеться сказати словами фокусника: «Фокус-Scopus!», а замість чарівної палички запевнити колег, що в Інституті людини запланована серія семінарів і тренінгів, які сприятимуть науковим дослідженням, появі статей у міжнародних рейтингових журналах!» (Т.Л. Лях, заступник директора з наукової роботи, ведуча семінару).

     Професорсько-викладацький склад Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, який майже у повному складі навесні цього року відвідав ознайомчі семінари про платформу наукометричної бази даних Web of Science, 22 листопада стали учасниками тренінгу «Як користуватися інформаційними ресурсами платформи Web of Science».

     Тренінг відбувся у комп'ютерному класі Інституту людини, де учасники відпрацювали навички користування інформаційними ресурсами платформи Web of Science. 

Учасники тренінгу знайшли відповіді на питання:

- Як здійснювати пошук та збір інформації на платформі Web of Science?

- Як визначати найбільш пріоритетні напрями дослідження у певній галузі знань?

- Як підібрати журнал для публікації?

- Як працювати з бібліографічними менеджерами для оформлення списку літератури, що стало необхідною умовою роботи сучасних науковців?

- Як відслідковувати індекс власних цитувань та публікацій співробітників Вашого підрозділу, університету?

- Як створювати власний профіль в реєстрах вчених Researcher ID та ORCID задля коректної цитованості власних статей, можливості участі в рейтингах науковців міжнародного рівня, подачі заявок на гранти та ін.?

- Як відрізнити «хижацькі» журнали й не потрапити до рук шахраїв, та багато іншого.

     Відгуки учасників надихають: 

- "Це не так вже й складно, як здавалося на перший погляд. Вдруге інформація сприймається легко, з'являється бажання спробувати свої сили. Я б рекомендувала й іншим викладачам, аспірантам цей тренінг. Зовсім інше сприйняття! Дивовижно! Наче це вже давно відомо мені... і я все на світі з цього питання знаю. Це й мистецтво ведучого, бо Тетяна Опришко вміє подати інформацію доступно й легко!" (доцент Т.П. Спіріна)

- "Напрочуд легкою була робота під час тренінгу! Причини? Я слухала інформацію про платформу Web of Science вдруге! І дуже добре, що на цей раз я змогла теорію, почуту під час першого семінару, підкріпити практикою в ході тренінгу. Тепер маю бажання сісти і потренуватися наодинці, аби закріпити навички" (доцент О.М. Денисюк)

- "Дивне відчуття: "Хочу ще!". Працювали три години, а мені ще хочеться, бо в мене "склалися пазли". Сьогодні прийшло розуміння не лише актуальності використання інформаційних ресурсів платформи Web of Science, а й того, що ця база покликана полегшити мої дослідження. І це очевидно! EndNote - відкриття сьогоднішного дня! І не тільки для мене!" (доцент Н.Є. Тимошенко).

Щиро вдячні Тетяні Сергіївні Опришко, науковому співробітнику НДЛ інтернаціоналізації вищої освіти, кандидату наук із соціальних комунікацій, сертифікованому консультанту по роботі із зазначеними ресурсами, за доступну та корисну інформацію, за привітність та віру, що вже скоро ми шукатимемо власні статті у цій наукометричній мережі. Так воно і буде! 

15 листопада 2016 року відбулось вручення дипломів студентам-випускникам Інституту людини освітнього рівня "спеціаліст", "магістр".

Щиросердно вітаємо випускників і бажаємо подальших професійних успіхів та звершень!

14 листопада 2016 р. студенти 3 груп Інституту людини спеціальності «Психологія», «Соціальна робота» та «Практична психологія» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Національний музей українського народного декоративного мистецтва - один із найбільших художніх музеїв України, який розташований на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у приміщеннях колишніх митрополичих покоїв і прилеглої до них домової Благовіщенської церкви, які є пам′ятками архітектури ХVІІІ - початку ХХ ст.

Колекція музею була започаткована у 1899 р. як одна із складових збірки новоутвореного Міського музею старожитностей і мистецтв, перейменованого у 1904 р. у Київський художньо-промисловий і науковий музей. У наш час музейну збірку складають понад 75 тис. творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України від ХV ст. до наших днів. Це різноманітні за матеріалом, формою, декоруванням і призначенням предмети домашнього вжитку, перетворені руками талановитих майстрів у високохудожні мистецькі твори. Всі вони мають яскраво визначені регіональні відмінності.

 У працях професійних художників декоративного мистецтва простежуються використання усталених народних традицій і тенденція до створення складних просторових композицій образно-асоціативного змісту. В експозиції музею, яка займає площу 1500 кв. м., представлені всі види народного мистецтва України: килимарство, ткацтво, вибійка, вишивка, кераміка, різьблення та розпис по дереву, художня обробка шкіри, рогу та металу, скло, фарфор, писанкарство, народний живопис та іконопис.

Раритетами музейної збірки є дерев’яний різьблений хрест у срібній оправі 1576 р., глиняні кахлі ХV - ХVІІІ ст., козацькі люльки та порохівниці ХVІІІ - ХІХ ст., шовкові ткані пояси ХVІІІ ст., гаптовані золотими та срібними нитками предмети церковного шитва ХVІІІ ст., гутне скло ХVІ - ХVІІІ ст., вироби провідних порцелянових і фаянсових підприємств України ХVІІІ - ХІХ ст.: Києво-Межигірської фаянсової фабрики та Волокитинського фарфорового заводу.

В окремій залі представлені живописні полотна народного художника України Катерини Білокур (1900 - 1961). Вони по праву вважаються перлиною музейної колекції і належать до скарбниці світового мистецтва.

Неповторна атмосфера казково засніженої Києво-Печерської Лаври та змістовне  наповнення колекції Національного музею українського декоративно-прикладного мистецтва переповнили студентів емоційним піднесенням, зацікавленням та вдячністю за можливість прилучитися до безцінних творінь народних майстрів України.

     Традиційно у День української писемності та мови студенти і викладачi Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка долучились до написання Всеукраїнського диктанту Національної єдності.

      7 листопада 2016 року відбулася презентація наукової школи Ольги Володимирівни Безпалько, доктора педагогічних наук, професора, директора Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка.
        Під час презентації Ольга Володимирівна розповіла про актуальні напрями наукових досліджень своїх учнів, а також познайомила слухачів з науковою школою Ірини Дмитрівни Звєрєвої, чиєю ученицею вона є.