У межах реалізації соціального проекту "З Києвом і для Києва" Інституту людини 06 жовтня студентами 3-го курсу спеціальності "Спеціальна освіта (Логопедія)" спільно зі старшим викладачем кафедри cпеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти, Заєрковою Наталією Віталіївною, було проведено захід "Мовленнєво-рухові ігри" для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку громади Дніпровського району.
В рамках відкриття проекту було презентовано можливість відвідування дітьми Дитячого логопедичного центру "Логотренажер", заняття в якому проводять студенти-логопеди під керівництвом викладачів. Третьокурсники проводили з дітьми різноманітні ігри, з яких "Черепаха-аха", "Колесики", "Чікуріку" та інші, що супроводжувалися музичним супроводом.
6 жовтня 2018 року на Русанівському бульварі міста Києва, з нагоди відкриття 9-го етапу соціального проекту «З Києвом і для Києва», викладачі кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини А.В. Дуля та М.М. Лехолетова, разом із студентами – майбутніми соціальними робітниками і соціальними педагогами, організували ігровий майданчик для дітей “У грі дітей є часто сенс глибокий...”
6 жовтня 2018 року студенти спеціальності "Практична психологія" III та IV курсів разом із викладачами кафедри практичної психології Грубі Т.В. та Краєвою О.А. взяли участь у відкритті соціального проекту «З Києвом і для Києва». Професійна робота кафедри практичної психології була представлена Консультативним пунктом «Психологія в долонях».
Майбутні фахівці в межах соціального проекту мали змогу здійснити для мешканців Києва (дорослих та дітей) психодіагностику, експрес-консультування, провести розвивальні вправи.
Платформа Консультативного пункту просто неба «Психологія в долонях» надала можливість студентам попрактикуватися із застосуванням здобутих під час навчання в Інституті навичок та вмінь здійснення професійної діяльності практичного психолога, вдосконалити свою професійну ідентичність.
Практична участь у соціальному проекті, орієнтована на громаду, сприяла вдосконаленню професійних вмінь і навичок студентів - майбутніх практичних психологів та принесла практичну користь мешканцям Русанівки.
Крім того, було надано інформацію про особливості навчання в Інституті, у вигляді роздатково-інформаційних матеріалів та наголошено на особливостях роботи Діагностико-консультаційного центру практичної психології.
Викладачі кафедри практичної психології вдячні студентам ІІІ та IV курсів, за дієву участь у консультативному пункті «Психологія в долонях» в межах соціального проекту "З Києвом і для Києва".
6 жовтня 2018 р. куратори студентських груп психологів - Фурман В.В., Власенко І.А., Васильєв О.О., разом зі студентами взяли активну участь у відкритті вже традиційного для нашого Університету Соціального проекту "З Києвом і для Києва".
В цьому році від кафедри загальної, вікової та педагогічної психології було представлено "Арт-майстерню для малечі" з елементами експрес-діагностики.
На нашу думку, особливо актуальною арт-терапія є для дітей, це чудова можливість для малюка «відкритися», поділитися своїми емоціями. Ініціюючи подібні заходи, ми бачимо відгук суспільства, зацікавлених громадян та вдячних учасників. Отже, цей проект наповнює життя яскравими емоціями, змістовним дозвіллям та цікавим навчанням.
2 жовтня 2018 р. чотири групи студентів Інституту людини першого курсу спеціальностей "Психологія", "Практична психологія", "Соціальна робота" та "Соціальна педагогіка" та дві групи студентів Педагогічного інституту третього курсу спеціальності Початкова освіта разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., відвідали Музей історичних коштовностей України.
Музей історичних коштовностей України, філію Національного музею історії України, було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень. Вже понад 200 років археологи вивчають кургани – земляні споруди над похованнями. В них знаходять прикраси зброї, вуздечок, вбрання, ритуальних речей, які відбивають культуру кіммерійців, скіфів, сарматів. Ці племена владарювали на території сучасної України більш ніж тисячу років – з ІX ст. до н.е. до IV ст. н.е., – і відіграли значну роль у світовій історії. Центрами ювелірного виробництва на той час були переважно грецькі міста-колонії, засновані в Північному Причорномор’ї у VII-V ст. до н.е. Античні майстри виготовляли ювелірні прикраси й на замовлення місцевої знаті з урахуванням їх смаків. Великий розділ експозиції розповідає про епоху середньовіччя. Це історія багатьох племен і народів, що змінювали один одного в степовій зоні України з IV до XIV ст. У вітринах музею можна побачити коштовні оздоби, притаманні тюркомовним народам – гунам, аварам, печенігам, половцям, а також монголо-татарам. Неабиякий інтерес становлять вироби східнослов’янських ювелірів VI-VIII ст. та майстрів Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Значна частина зібрання Музею – вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX ст.: твори українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. У музеї знаходиться унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х рр. XX ст. Крім того в музеї є й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.
«Українська культура – неймовірно багата своєю історією. Починаючи зі стародавнього світу, наші пращури вміли робити справжню красу власноруч. З кожним новим століттям культура поповнювалася своїм виглядом, кількістю та якістю шедеврів. І на сьогодні, ми маємо чудову можливість повернутися в минуле та насолодитися історичними прикрасами, української культури ,відвідавши «Музеї історичних коштовностей України». Я була вражена експонатами цього музею. В першу чергу, мене здивувало те, що історичні пам’ятки культури збереглися до нашого часу. Кожна прикраса має своє походження та історичну інформацію. Для прикладу: хто був її власником, в якому столітті вона з’явилася, з якого матеріалу та ким виготовлена, з якою метою, і т.д. Цікаво порівнювати коштовності. З кожним новим століттям вони удосконалювалися. Додавали нового елементу, змінювалася форма, якість, ціль виготовлення. Українські прикраси ставали відомими у всьому світі. Можливо тому деякі коштовності залишилися в інших країнах. Найбільше на мене справила враження «Скіфська пектораль»! Побачивши її, я зупинилася і почала детально її вивчати. Кожен елемент мав свій знак, чи то тварини, зображені з квітами, або ж сама форма прикраси. Раджу кожному відвідати «Музей коштовностей України». Я впевнена, він здивує Вас своїм багатством та історичними доказами української культури, яка і на сьогоднішній день, зростає та поповнюється надзвичайними шедеврами талановитих українців!», – поділилась своїми емоціями після відвідання Музею студентка 1 курсу спеціальності "Соціальна робота" Інституту людини Катерина Бердичевська.
27 вересня 2018 р. чотири групи студентів Інституту людини першого курсу спеціальностей "Психологія", "Практична психологія", "Соціальна робота" та "Соціальна педагогіка" та дві групи студентів Педагогічного інституту третього курсу спеціальності Початкова освіта разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., відвідали Національний музей Тараса Шевченка.
У Національному музеї Тараса Шевченка зберігається переважна більшість малярської спадщини Тараса Григоровича Шевченка, що входить в золотий фонд української культури. Колекція музею формувалась протягом 150 років і нараховує понад 85 тисяч експонатів, з яких до основного фонду належать 34 тисячі експонатів. Найцінніша її частина представлена в постійній експозиції музею. Під час екскурсії студенти мали можливість відтворити історичну картину епохи, в якій жив та творив митець, глибше вивчити особистість митця, його життєвий і творчий шлях.
«У Національному музеї Тараса Шевченка була представлена широка палітра писемних творів, картин та особистих речей Тараса Шевченка. Ми побачили інструменти для малювання та гравірування, а також ранні ескізи художника. Мені сподобались мініатюри, які Тарас Шевченко виконав на сепії та на папері звичайним олівцем. Саме тут митець робив перші спроби змалювати світ, який його оточував. Завдяки розповіді екскурсовода я мав змогу подивитися на історію та творчий шлях Тараса з іншого боку, більш детально ознайомився із його тяжким життям. Сподобався ремонт галереї, де сьогодні розпочинається музей. Це дало змогу вдихнути в музей нове життя та відчути якісний європейський дизайн. Екскурсія видалася дуже цікавою та збагатила мої знання про величного українського митця», - поділився своїми враженнями студент 1 курсу спеціальності Психологія Інституту людини Богдан Пасічник.
«Національний музей Тараса Шевченка – один із найцікавіших музеїв, що зберігає, вивчає та пропагує поетичну та мистецьку спадщину Генія українського народу. Колекція присвячена життю та творчості Т. Г. Шевченка. У музеї вражає прижиттєве видання «Кобзаря», картини, малюнки та офорти, особисті речі Тараса Шевченка, архівні матеріали та рідкісні фотографії, картини українських та російських художників ХІХ–ХХ століть, старовинні меблі. Цікава екскурсія по залах музею. Музей розташований в історичному центрі Києва, є пам’яткою архітектури», – відзначає студентка 1 курсу спеціальності "Соціальна педагогіка" Інституту людини Політунова Олена.
«Мені сподобалась виставкова галерея на першому поверсі, а саме авторські фото на тему жорстоко ставлення до тварин в зоопарках, яке відбувається на потіху людей. Ця тема сьогодні хвилює багатьох людей. Мені сподобався екскурсовод, який творчо підійшов до нашої групи. Це була захоплива, весела екскурсія про цікаві речі та віхи життя талановитого письменника і художника. Мені приглянулися картини, що прикрашали усі зали музею. Це неймовірної краси праці Тараса Шевченко. Деякі малюнки викликали в мене романтичні почуття, які призвели до мурашок по шкірі. Мені імпонує, що у Києві є такий гарний музей», – підсумувала свої враження студентка 1 курсу спеціальності "Психологія" Інституту людини Валерія Рекеда.
«Мене приємно вразило приміщення Музею Тараса Шевченка. Сучасний вигляд нової галереї, відчуття простору. Прекрасна виставка. Всередині музею відразу відчувається затишок та спокій. Час екскурсії пролетів швидко. Так як я захоплююсь творчістю Тараса Григоровича, мені було цікаво слухати розповідь про його життєві події, які рішуче змінили його світогляд та ставлення до життя. Ще із початкової школи я знала, що Тарас Шевченко був прекрасним поетом та талановитим художником. У музеї я роздивлялась його найвідоміші картини. Шевченкова любов до малювання є безмежною. Всі елементи в картинах чітко відображають його внутрішній світ (стан, настрій, характер). У своїх роботах він намагався нас повчити, аби любов та віра у наших серцях ніколи не згасали. Екскурсовод розповіла про писемну спадщину Тараса Шевченка в якій збережена наша історія. Кожне Тарасове слово надихає творити. Яка прекрасна галерея Шевченкових картин. Кожна із них різна, зі своїм сенсом та мораллю. Якою ж талановитою людиною був Тарас Григорович Шевченко! Я залишилась задоволена музеєм. Ми повинні пишатися видатними талантами України і брати із них приклад. Робімо Україну кращою. Пам’ятаймо слова Тараса Шевченка: «Борітеся – побороте, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила і воля святая!», – відзначила студентка 1 курсу спеціальності "Соціальна робота" Інституту людини Катерина Бердичевська.
24 вересня 2018 р. чотири групи студентів Інституту людини першого курсу спеціальностей "Психологія", "Практична психологія", "Соціальна робота" та "Соціальна педагогіка" та дві групи студентів Педагогічного інституту третього курсу спеціальності "Початкова освіта" разом із к.і.н., доцентом кафедри історії України, науковим керівником Студентського історичного гуртка «Енігма», Тарасенко О.О., відвідали Національний музей історії України.
«Національний музей історії України – це провідний історичний музей України. В музеї цікаво представлено періоди історії України, зокрема період Київської Русі та інші періоди. Приділено увагу експонатам, що розповідають про історію, культуру, побут, військову справу та повсякденне життя людей давніх часів. Колекція предметів старовини розповідає про життя селян, знаті і жителів міст. У музеї можна побачити унікальні меблі, виконані у стилі вікторіанської епохи. Просто зачаровує велика панорама стародавнього Києва. Колекція музею охоплює період від найдавніших часів до наших днів. Зібрано багато дивовижних речей, що вражають своєю історією. Екскурсія по музею була цікавою і пізнавальною. Вражає і сама будівля музею і місце його знаходження – поблизу фундаменту Десятинної церкви», – відзначила студентка 1 курсу спеціальності "Соціальна педагогіка" Інституту людини Політунова Олена.
«Я вважаю, що дуже важливим на сьогоднішній день є історія української нації. Історія, завдяки якій ми можемо досліджувати, з'ясовувати та дізнаватися минуле нашої країни. Адже це є важливим для майбутнього кожного українця, який прагне змінити хоча б якусь сферу свого життя», – написала у відгуку про екскурсію у Національний музей історії України студента 1 курсу спеціальності "Соціальна педагогіка" Інституту людини Ліна Тарасова.
«Перш за все мені сподобалась сама ідея відвідати музей, тому що я думала, що в такі місця ходять лише в школі, а в університеті виключно навчаються і подібних заходів викладачі не проводять. Тому я дуже зраділа, коли про це дізналась, адже розуміла, що сьогодні отримаю якісь нові та цікаві знання. У музеї була досить затишна своєрідна атмосфера. Ми наче пережили всю історію нашої Батьківщини. Із початку і до сьогоднішнього дня український народ супроводжували зради, війни, голод, кризи, революції і про все це нам розповіли. Враження від музею позитивні, оскільки ми дізналися багато цікавого, що посприяє нашому особистісному та професійному розвитку. Із кожним поверхом музею ми наче перегортали сторінки нашої історії, ставало дуже сумно від усвідомлення тяжкої долі українського народу. Сподіваюсь, що наша країна та наш народ зможе досягнути своєї мрії – щасливо жити в незалежній державі зі спокоєм та злагодою. Сподобалась екскурсовод, яка дуже зрозуміло та цікаво розповідала. Сподобалось, що в кінці екскурсії нашу групу попросили написати відгук, адже це свідчить про те, що для музею важливо знати думку кожного. У нас був свій вільний час, щоб походити і роздивитися експонати, яких нам не показали», – відзначила студентка 1 курсу спеціальності "Практична психологія" Інституту людини Вікторія Пилипчук.
«Мені там дуже сподобались експонати на тему середньовіччя, особливо панорама середньовічного Києва. Мене вразили масштаби цього міста та будівель. Цю панораму творили перевершені майстри, вони передали кожну деталь тих часів, від величезний дерев до маленьких крапель води. Також мені сподобалось те, як екскурсовод розповідала про революції та побут українців. Я би хотіла ще раз відвідати Музей», – написала у своїх враженнях студентка 1 курсу спеціальності "Практична психологія" Інституту людини Аліна Ярова.
«У Музеї історії України мені більш за все мені сподобалась зброя і все, що із нею пов’язане, а також те, як про це розповідав екскурсовод. Мені було дуже цікаво почути про обладунки та зброю різних періодів історії України. Я би додав відеоматеріали по деяким темам», – зауважив студент 1 курсу спеціальності "Практична психологія" Інституту людини Антон Лисин.
