18 червня 2025 року на факультеті психології, соціальної роботи та спеціальної освіти відбулася звітна конференція з виробничої (соціально-реабілітаційної) практики для здобувачів третього року навчання груп САб-1-22-4.0д та СРб-1-22-4.0д за освітньо-професійними програмами «Соціальна адвокація» та «Соціальна робота».
Керівництво практикою з боку факультету здійснювали викладачі кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи: доцентка Світлана САПІГА та професорка Олена КАРПЕНКО.
Практична підготовка проходила на базах провідних соціальних установ Оболонського району міста Києва, зокрема: Центру комплексної реабілітації для дітей та молоді, закладу дошкільної освіти – центру розвитку дитини «Я+сім’я», а також районного осередку Товариства Червоного Хреста.
Під час конференції здобувачі представили результати своєї практичної діяльності за такими напрямами:
- аналіз роботи неурядових організацій або державних центрів, що надають соціально-реабілітаційні послуги;
- спостереження за професійною діяльністю фахівців у сфері соціальної реабілітації;
- аналіз програм, проєктів і ініціатив, спрямованих на конкретні цільові групи;
- вивчення потреб та проблем отримувачів послуг реабілітаційних центрів;
- розробка волонтерських програм;
- участь в організації та проведенні заходів у межах діяльності соціальних установ.
Під час практики студенти набули цінного досвіду роботи з дітьми та молоддю з особливими освітніми потребами, ознайомилися з методами комплексної реабілітації, засвоїли принципи індивідуального підходу до кожного клієнта. Особливу увагу приділяли роботі з сім’ями, які виховують дітей з функціональними обмеженнями.
Практиканти також ознайомилися з інноваційними підходами до соціальної роботи з дошкільниками та їхніми родинами, вивчили особливості ранньої соціальної реабілітації, опанували навички сімейно-орієнтованого підходу та профілактики соціальних проблем.
Крім того, здобувачі отримали унікальний досвід роботи в умовах надзвичайних ситуацій, вивчили технології надання гуманітарної допомоги, поглибили знання щодо роботи з постраждалими від збройного конфлікту та внутрішньо переміщеними особами.
Підсумовуючи, практика дозволила студентам глибше зрозуміти складність і багатогранність соціальних проблем сучасного українського суспільства, особливо в умовах воєнного стану. Вони усвідомили важливість міждисциплінарного підходу, необхідність ефективної взаємодії з фахівцями суміжних галузей, а також роль сім’ї як ключового ресурсу у процесі реабілітації та підтримки вразливих категорій населення.
Окрему увагу було приділено етичним аспектам професійної діяльності соціального працівника – зокрема, дотриманню принципів конфіденційності, розвитку емоційного інтелекту та навичок самозбереження. Водночас студенти відзначили актуальність волонтерського руху як потужного ресурсу для розширення можливостей соціальних служб та громадських ініціатив.
