Університет стирає кордони заради захисту прав сімей, які вимушено покинули Україну через військову агресію росії. Такою була перша думка, яка закріпилася в кожному з нас під час настановчої конференції, щодо організації та проходження практики.

І це було не дарма…

Наша підгрупа, яка складалася з 6 студентів нашого факультету, базою практики обрала Благодійний фонд «Змінимо наші життя». Це фонд, який займається проблематикою сімей, що втратили житло під час окупації,  грошовими виплатами для сімей загиблих захисників України, організацією додаткової освіти дітей з прифронтових та деокупованих територій країни, а також дітей, які через війну виїхали  з України. Для нас, студентів 2 курсу, було цікаво: як же ми зможемо відпрацювати завдання програми практики? Тим більше, що двоє з нас  перебувають за кордоном… Завдання, які передбачають роботу з сім’ями?!

Після першої онлайн зустріч, яка відбулася з базою практики, ми зрозуміли що завдання, які постали перед нами, вимагають практичного досвіду, якого в нас ще до цього часу не було. Тому питань, під час настановчої конференції, було більше, ніж відповідей. Одним з завдань практики було опитування сімей, які вимушено покинули Україну через війну та розробка стратегії  для підготовки та проведення адвокаційної кампанії, щодо захисту прав та задоволення потреб сімей України, які через війну покинули свій дім.

Наступні зустрічі з базою практики передбачали вирішення різних організаційних питань, які б допомогли нам у досягненні мети практики. Обговоривши та проаналізувавши всі проєкти, методичне забезпечення бази, кількісний склад та головну мету діяльності установи, ми зрозуміли,  що перед нами, як соціальними адвокатами, стоїть завдання, вирішивши яке, ми зможемо поліпшити умови перебування українських сімей за кордоном.

Наступний крок – здійснення соціальної роботи «в полях»… Ми провели опитування сімей, які вимушено покинули Україну та перебувають в Польщі, Німеччині, Болгарії, Англії, Ірландії та Нідерландах. Поспілкувавшись з сім’ями та почувши їх потреби та проблеми,  прийшло розуміння та усвідомлення, що працювати є над чим, і що наша робота, в рамках проходження практики, може бути надзвичайно корисною.

Отримавши результати опитування, ми зрозуміли, що повинні прикласти максимум зусиль аби дати старт адвокаційній кампанії, щодо захисту прав та задоволенню потреб українських сімей за кордоном.

Далі ми розпочали, спільно з Базою, працювати над ідеями  запуску адвокаційної кампанії. І дійшли висновку, що кожен з нас повинен додатково вивчити статистику проблематики та потреб українських сімей в країні з сім’ями яких ми працювали. Опрацювавши всю інформацію та отримавши нові завдання та виклики, нашою підгрупою було підготовлено звернення на уряди Англії, Болгарії, Німеччини, Польщі, Ірландії та Нідерландів щодо сприяння у вирішенні проблем та задоволенні потреб сімей з України, які вимушено покинули свій дім через війну.

Озирнувшись на початок нашої практики та завдання, які стояли перед нами, і які, на той час, здавались нам не реалістичними у виконанні, ми зрозуміли, що змогли  запустити адвокаційну кампанію для сімей з України. На сьогодні ми подолали той бар’єр, який «міфічно» відділяв нас від розуміння того, що кожен з нас може впливати і змінювати ситуацію в світі, може впливати на рішення урядів різних країн, заради досягнення поставлених цілей. А ціль одна – захист прав та задоволення потреб громадян, дітей та сімей України, що вимушено через військову агресію росії покинули рідний дім.

Ми вдячні Університету та базі практики за те, що перебуваючи в різних країнах та в різних умовах, ми спрацювали як одне ціле заради єдиної мети.

(Студенти 2 курсу, освітня програма «Соціальна адвокація»: Сергієнко Роман Миколайович, Кузьміна Вікторія Андріївна, Гребеневич Ангеліна Миколаївна, Лебедєва Ольга Вікторівна, Степушенко Карина Сергіївна, Хижняк Ярина Геннадіївна)