м. Київ, бульвар І.Шамо, 18/2,
Кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи у Facebook
Рік вступу - Рік завершення
2021-2025
Рік захисту дисертації
2025
Тема дисертації
Профілактика деструктивних конфліктів учнівської молоді із застосуванням відновних практик
Місце роботи
Громадська організація «Ла Страда-Україна»
Посада
Менеджерка соціальної сфери, асистентка проєктів Департаменту науково методичної роботи та медіації, консультантка Національної гарячої лінії з протидії домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
Що для Вас означає бути випускницею Київського столичного університету імені Бориса Грінченка?
Для мене бути випускницею Київського столичного університету імені Бориса Грінченка – це не просто рядок у резюме, а відчуття спільноти, висока планка до себе і відповідальність за те, що роблю. Я прийшла сюди у 2012 році й за роки навчання переконалася: освіта справді дає силу – силу знань, критичного мислення й професійної етики.
Як фахівчиня соціальної сфери, я вірю, що соціальна робота – це насамперед людяність і повага до гідності кожної людини. В університеті я навчилася поєднувати цінності з доказовими підходами та перетворювати підтримку на реальні зміни й допомогу людям.
Що Ви вважаєте своїми професійними здобутками в науковій та (чи) практичній діяльності?
Одним із ключових результатів моєї роботи я вважаю створення та впровадження моделей профілактики деструктивних конфліктів серед учнівської молоді за допомогою відновних практик. Для мене важливо не лише вирішувати конфлікти, а й формувати у закладах освіти та громадах сталі механізми підтримки та культури діалогу, що допомагають дітям, батькам і педагогам будувати здорові стосунки. Окрім цього, я багато років консультую на Національній гарячій лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, а також на Національній гарячій лінії для дітей та молоді. Ця діяльність дозволяє щодня бути поруч із людьми у кризових ситуаціях, надавати їм підтримку, інформацію й захищати їхні права.
Вже понад 10 років я активно працюю у громадському секторі та сфері освіти. Мій професійний шлях охоплює:
Маю успішну реалізацію проєктів у співпраці з міжнародними донорами та організаціями, такими, як: UNDP, Bread for the World, ISAR «Єднання», Дитячий фонд ООН UNICEF. У центрі цих проєктів – зміцнення молодіжного потенціалу, профілактика насильства, розвиток відновних практик у закладах освіти та громадах, тощо.
Моя наукова робота присвячена темі «Профілактика деструктивних конфліктів учнівської молоді із застосуванням відновних практик». Захист дисертації став логічним продовженням моєї практичної діяльності: він дозволив систематизувати досвід, перевести його у концепції, моделі та механізми, які можна масштабувати в освітніх установах. Для мене важливо поєднувати наукову доказовість і цінності соціальної роботи, адже саме так народжуються дієві зміни.
Я переконана, що сила соціальної роботи полягає в людяності, доброті та повазі до гідності кожної людини. У своїй щоденній діяльності прагну бути не лише фахівчинею, а й підтримкою – для дітей, батьків, колег/колежанок та інших людей з якими працюю.
Яким чином знання й уміння, здобуті за час навчання в Університеті, вплинули на Ваш професійний розвиток, допомагають в роботі?
Університет навчив мене головному – діяти професійно, але завжди зберігати людяність. Саме цей баланс знань і цінностей став основою мого розвитку і роботи з людьми.
Що було для Вас найцінніше в освітньому процесі під час навчання в Університеті?
Найціннішим у процесі навчання в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка для мене стала потужна команда професіоналів/професіоналок серед викладачів/викладачок і працівників/працівниць університету. Їхня висока кваліфікація, науковий авторитет та готовність до відкритого діалогу створювали інтелектуально насичене середовище, де знання поєднувалися з практичним досвідом.
Важливим аспектом був практико-орієнтований підхід в освітньому процесі, що забезпечував не лише засвоєння теоретичних положень, але й формування здатності застосовувати їх у професійній діяльності. Завдяки цьому освіта в університеті стала для мене не абстрактною академічною підготовкою, а інструментом для розв’язання реальних соціальних проблем.
Які soft skills необхідні сучасному соціальному працівнику?
Для сучасного соціального працівника/працівниці найважливішими є soft skills, адже саме вони забезпечують ефективність щоденної взаємодії з людьми. Передусім це комунікація та емпатія, які допомагають встановлювати довіру й підтримувати клієнтів у кризових ситуаціях. Не менш значущими є критичне мислення та аналітичні здібності, що дозволяють приймати виважені рішення.
Важливою є й здатність до вирішення конфліктів, застосування медіації та відновних практик. У динамічних умовах соціальної сфери особливо цінуються гнучкість, стресостійкість і навички саморегуляції. Водночас соціальний працівник/працівниця має бути готовим до командної роботи, співпраці з представниками різних професій, а також володіти лідерськими якостями й умінням адвокатувати права вразливих груп. Саме поєднання цих навичок робить соціальну роботу професійною, ефективною й водночас людяною.
Яким є Ваше життєве гасло?
«Будь тією зміною, яку хочеш бачити у світі.» (Махатма Ганді).
Це гасло про те, що кожного дня я працюю із тими, хто потребує підтримки, і власним прикладом я демонструю людяність, повагу та силу змін. Це гасло підкреслює, що зміни починаються не з великих системних реформ, а з особистої дії та щоденної практики, до якої я всіх запрошую.
Що таке успіх особисто для Вас?
Успіх для мене – це внутрішня гармонія між тим, ким я є, що роблю і які зміни залишаю після себе. Це не лише результат чи визнання, а насамперед шлях – здатність залишатися вірною своїм цінностям, зростати як людина і допомагати зростати іншим. Успіх вимірюється не кількістю нагород, досягнень, сертифікатів тощо, а тим, наскільки твої дії роблять світ людянішим і добрішим.