02.02.2023 року в агентстві УНІАН вийшов цікавий матеріал, який містить коментар старшого викладача кафедри практичної психології, кандидати психологічних наук Анни Дмитрівни Нікольської. Статтю присвячено проблематиці того, як батькам розвивати дітей в умовах війни та енергетичної кризи.

        Як розповіла УНІАН психолог Анна Нікольська, основні дитячі потреби не зазнали великих змін під час повномасштабної війни – змінилися можливості для їх задоволення.

       «У дитині закладено величезний фізіологічний та психологічний потенціал для того, щоб рости і розвиватися психологічно, інтелектуально, фізично та соціально. Коли зникають можливості для розвитку і самореалізації, нема де використати цей потенціал, дитина може стати схильною до небезпечної та саморуйнівної поведінки або може стати пасивною чи навіть захворіти», – сказала психологиня.

        А.Нікольська наголосила, що російські загарбники хочуть забрати у наших дітей не тільки дитинство, а і шанс на повноцінний розвиток. Тож варто докласти зусиль, щоб і на цьому фронті захистити майбутнє.

      «Дорослим варто проаналізувати нинішній стан справ (можливості дорослих по часу та фінансах, схильності та інтереси дитини, соціальні та територіальні можливості). Визначити мінімум та максимум можливостей. Більшість гуртків продовжують працювати і радо приймають нових учасників навіть протягом року. Через міграційні процеси могло з’явитися багато вільних місць і, можливо, для дитини це шанс спробувати щось нове»,

– зазначила вона.

      А.Д. Нікольська підкреслила, що вкрай бажано, аби гурток працював тільки в очному форматі, особливо, якщо вік дитини – до 15 років. Для дошкільнят також доречним буде відвідувати розвивальні заняття.

    «Чому нас вчить блекаут? Жити, не занурившись в екран. Маємо отримати максимум користі від цих обставин. Зазвичай діти радісно переймають від старших сценарії поведінки, звички і традиції і потребують їх. Зміна обставин – чудовий шанс спробувати збагатити та поліпшити наявний стиль життя родини. Наприклад: щодня о 20.00 вимикається світло і мама читає нам (ми співаємо, граємо в театр тіней, виходимо родиною на вечірню прогулянку і т.д). Сплине час, а ці вечірні посиденьки діти ще довго згадуватимуть із вдячністю та теплом», впевнена Анна Дмитрівна.

Отже, дуже важливо на власному прикладі показати дітям, що можна знайти вихід у кожній ситуації та навчити їх заздалегідь готуватися до очікуваних змін: вимкнеться світло – покладемо ліхтарики на видне місце, вимкнеться вода – наберемо про запас тощо.