15 вересня 2020 року на зсіданні кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Жанною Василівною Петрочко, гарантом освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії зі спеціальності 231 «Соціальна робота», презентовано результати публічного обговорення змін до ОНП.

Участь у засіданні кафедри взяли не тільки науково-педагогічні працівники кафедри, а й представники академічної спільноти, роботодавці й аспіранти.

Науково-педагогічні працівники кафедри та гості позитивно схвалили зміни до ОНП.

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОЇ ПРОГРАМИ

Аналіз здійснювався на основі даних, отриманих в ході серії інтерв’ю із працедавцями (стейкхолдерами програми), фокус-груп слухачів програми (отримувачів освітньої послуги) та он-лайн опитування учасників освітнього процесу й стейкхолдерів стосовно впровадження змін до освітньої програми. 

Узагальнення пропозицій стейкхолдерів

• Включити до змісту навчальних дисциплін питання:
  • актуального законодавства с сфері соціальної роботи: нормативної бази соціальної роботи;
  • сучасних тенденцій в розвитку системи соціальних послуг (державного замовлення соціальних послуг, децентралізації та соціальної роботи в громадах, деінституціалізації);
• Формувати в рамках програми навички (компетенції):
  • методологічної розробки та проведення наукових емпіричних досліджень та оцінювання практики соціальної роботи із застосуванням сучасних моделей, дизайнів та методів;
  • розробки та впровадження інноваційних моделей та технологій практики, стандартів надання соціальних послуг;
  • наукового супроводу розробки та впровадження соціальних проектів;
• Формувати менеджерські компетентності:
  • здатність до стратегічного мислення;
  • стресостійкість;
  • навички прийняття рішень, комунікації із донорами, партнерами та стейкхолдерами;
  • навички проектного менеджменту, фандрайзінгу, фасилітації командної роботи);
• Формувати обізнаність із актуальних питань розвитку сучасного суспільства: гендерних проблем («гендерна компетентність»);
• Розвивати загальних компетентностей науковця та практика:
  • здатність до критичного мислення;
  • навички пошуку інформації;
  • навички комунікації із представниками різних соціальних груп.

Узагальнення пропозицій слухачів програми

• Побажання щодо змісту навчання:
  • Розкривати питання моніторингу та оцінювання (потреб отримувачів, якості соціальних послуг тощо);
  • Щорічно переглядати перелік та зміст вибіркових дисциплін;
  • Запровадити щорічні семінари з питань академічної доброчесності;
• Побажання щодо методів та форм організації навчання:
  • Залучати отримувачів до участі в дослідницьких проєктах;
  • Розширити можливості міжнародної мобільності;
  • Формулювати навчальні завдання слухачам із врахуванням їхніх наукових інтересів та актуальних аспектів сучасної практики;
  • Проводити заняття у формі ділових ігор;
  • Запрошувати для проведення занять досвідчених фахівців (практиків та науковців).

Узагальнення пропозицій учасників обговорення змін до програми

• Відслідковувати сучасний стан та перспективи розвитку галузі та вносити відповідні корективи до змісту дисциплін; дисципліну, присвячену вивченню сучасних тенденцій та проблем соціальної роботи перенести до обов’язкових компонентів;
• Розкривати відмінність у вітчизняній і зарубіжній теорії та практиці СР та досліджень ;
• Створити можливість для вивчення досвіду науковців, обміну досвідом;
• Доповнити програму компонентами, спрямованими на формування управлінських компетентностей;
• Збільшити кількість кредитів на базові дисципліни з наукових досліджень («Науково-дослідна інфраструктура в галузі СО»);
• Посилити практично орієнтовані компоненти.

Висновки  на основі побажань та рекомендацій стейкхолдерів та учасників освітнього процесу:

• Рекомендовані зміни до структури та змісту освітніх компонентів:
  • Включити до змісту освітніх компонентів питання, пов’язані із нормативною базою соціальної роботи, світовим досвідом та сучасними тенденціями у розвитку практики соціальної роботи, інноваціями в галузі, моніторингом і оцінюванням соціальних послуг або збільшити обсяг викладання відповідних тем;
  • При викладанні компонентів, спрямованих на формування дослідницьких компетентностей, зробити акцент на сучасних методах та формах організації (дизайнах) емпіричних досліджень та розробці на основі їхніх результатів інноваційних моделей практики соціальної роботи;
  • Впровадити формування у слухачів програми менеджерських компетентностей та загальних комунікативних навичок.
• Рекомендації щодо стилю, форм і методів викладання та організації навчання:
  • Використовувати інтерактивні методи за наявності груп слухачів;
  • При визначенні індивідуальних завдань враховувати спрямованість дослідження і професійний досвід слухача;
  • Активніше долучати до проведення занять досвідчених практиків та науковців;
  • Передбачити можливість інтеграції навчальної діяльності та практичної підготовки слухачів із їхньою участю в наукових проєктах, академічній мобільності.

Впровадження рекомендацій:

• Для поглибленого вивчення сучасних тенденцій розвитку практики соціальної роботи введено вибіркові освітні компоненти «Актуальні питання соціальної роботи в галузі освіти» та «Актуальні питання соціальної роботи у правоохоронній сфері», «Інновації у соціальній роботі з сім’ями з дітьми» та «Інновації у соціальній роботі з вразливими групами населення», наукові семінари «Соціальна робота неурядових організацій» та «Соціальна робота в громаді». Студенти програми можуть обрати компоненти, що відповідають спрямованості їхнього дослідження та власними інтересами в різних сферах професійної діяльності. До викладання названих компонентів передбачено долучати кваліфікованих практиків;
• Питання сучасної нормативно-правової бази соціальної роботи та наукових досліджень в галузі соціальної роботи розглядається в рамках дисципліни «Стратегії наукових досліджень» (модуль «Нормативно-правова база наукових досліджень та наукової діяльності») та вибіркових компонентів «Актуальні питання соціальної роботи в галузі освіти» та «Актуальні питання соціальної роботи у правоохоронній сфері», «Інновації у соціальній роботі з сім’ями з дітьми» та «Інновації у соціальній роботі з вразливими групами населення»;
• Формування компетентностей науковця передбачає оволодіння студентами сучасними формами організації та методами наукових емпіричних досліджень (зокрема – планування дослідження, застосування дизайнів та методів збору й аналізу емпіричних даних) в рамках обов’язкових дисциплін «Розвиток наукової галузі «Соціальна робота» (модулі «Методологія досліджень у соціальній роботі», «Крос-культурні і міждисциплінарні дослідження»), Науково-дослідна інфраструктура в галузі «Соціальна робота» (модуль «Інфраструктура проведення польових досліджень у соціальній сфері», вибіркового компоненту «Технологія підготовки науково-дослідницького проєкту». Вивчення питань впровадження результатів дослідження, створення на їхній основі інноваційних моделей практики ,наукового супроводу інноваційних соціальних проєктів передбачене в рамках дисциплін «Технологія підготовки науково-дослідницького проєкту» та вибіркового блоку «Інновації у соціальній роботі …», наукового семінару «Соціальна робота неурядових організацій»;
• З метою формування компетентностей, необхідних для проведення оцінювання в практиці соціальної роботи (оцінки проблем та потреб отримувачів, якості соціальних послуг, результатів проєктної діяльності тощо) введено дисципліну «Планування та проведення ефективних оцінювань у соціальній роботі»;
• Формування менеджерських компетентностей та навичок професійної комунікації передбачається при вивченні дисциплін «Розвиток наукової галузі «Соціальна робота», «Інновації у соціальній роботі з сім’ями з дітьми» або «Інновації у соціальній роботі з вразливими групами населення, «Технологія підготовки науково-дослідницького проєкту»
• Для поглиблення навичок пошуку та аналізу інформації студентів та забезпечення індивідуальної спрямованості поставлених перед ним навчальних завдань в рамках дисциплін пропонується широкий перелік варіативних завдань для самостійної роботи: проаналізувати соціальний та індивідуальний контекст проблем особи, сім’ї, соціальної групи, громади; підібрати, обробити та проаналізувати інформацію з різних джерел щодо шляхів розв’язання соціальних проблем: децентралізації та перехід послуг на рівень громади; міжвідомчої взаємодії в умовах децентралізації; реформа деінституціалізації;
• Завдання формування гендерної культури та толерантності постає в змісті матеріалів 2 модулю курсу «Розвиток наукової галузі», що має назву «Крос-культурні і міждисциплінарні дослідження». Зокрема, кроскультурні дослідження спрямовано на розвиток бачення відмінностей соціальних ролей, у тому числі – гендерних;
• Застосування в ході практичних занять за умов участі групи студентів інтерактивних методик забезпечує розвиток навичок командної взаємодії: організації роботи команди, розподілу ролей, фасилітації командної роботи.