Святкування 5-річчя кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти було приурочене до Міжнародного дня Логопеда – 14.11.2018 р.. Неймовірне, яскраве, феєричне дійство. Цілий день. І знаєте чому? Тому що все робили самі студенти (ідея була завідувача кафедри – Олени Валеріївни Мартинчук, а наші чудові колеги-логопеди – Наталія Миколаївна Бабич та Катерина Олександрівна Тичина розпалили вогник завзяття, який перетворився в палаючу ватру, і зупинити це вже було неможливо)!

   Розпочалося все з посвяти студентів першого курсу в логопеди, і тут заправляли усім студенти 2-го курсу: під їхнім кураторством першачки розробляли і виголошували кодекс логопеда, занурювалися у «внутрішню кухню» спеціальності, відпрацьовували вправи. Потім четвертий курс проводив для першого та другого майстер-класи (у форматі чотирьох творчих осередків), мета яких була показати, наскільки цікавими і привабливими для дітей можуть бути дихальні вправи. Чого там тільки не було – й міні-модель зими, і паща дракона, і кумедні жабки, які надували кульки, і довжелезні змії з рухливими язичками, і ракети, які вистрибували вгору, і різнокольорові бульки, які ставали матеріалом для малювання. Студенти 4-го курсу залюбки тренували 1- та 2-курсників, а також прагнули долучити до продуктивної діяльності своїх викладачів. Далі третій курс здійснив справжній БУМ, названий «Логопедичною революцією». Це було дуже талановито, яскраво, пізнавально, змагально. Чудово підібрані завдання для двох команд, які брали участь і у «Логопедичному крокодилі» (на швидкість вгадування слів), і у кросвордах, коментарях уривків з фільмів. Це був професійний рівень проведення заходу, за яким відчувалася потужна підготовка. І тут особлива подяка головним творцям заходу Юлії Луценко та Олі Ковальчук.

   Далі героями свята став 5-й курс, який організував чудове змагання «Що? Де? Коли?». Окрім цього, наша кафедра, завдяки головним режисерам і виконавцям цієї святкової частини – Ірині Іванкевич та Світлані Коваленко – отримала такий талановитий продукт творчості, як плакат – «Погляд в майбутнє: наші викладачі», де кожний з нас зміг усвідомити, до яких висот йому треба дорости, щоб стати тими, ким нас бачать у майбутньому наші дорогі студенти – викладачами гарвардського університету, лауреатами високих премій і керівниками впливових структур. Але поки ми ще викладачі Університету Грінченка (чим незмінно пишаємося), то мали такий прикінцевий захід, як душевно теплі посиденьки під назвою Logo-Tea-Club, який був організований нашим 6 курсом, і на який прийшли наші випускники минулих років (наших двох випусків). Окрім поїдання смачних тортів, відбувалося таке: вгадували, хто є ким з викладачів (за світлинами з дитячих та студентських років), грали в гру, розшифровуючи написані кожним враження від студентських років, тим самим краще знайомлячись один з одним, маючи змогу дізнатися про особливості і можливості студентського життя у різні часові періоди, адже зібралися різні покоління студентів. Ось таким був наш незабутній день. І як на мене – це – один з найкращих прикладів втілення принципу студентоцентризму, який декларується в нашому університеті, адже ми побачили, як наші студенти захоплено готувалися, скільки багато усього дізналися, як здружилися між собою, як почав налагоджуватися взаємозв’язок між різними курсами, як кожний з учасників розкрився. Так стає зрозуміло, що у кожного з нас є безкінечні можливості та здатність творити яскраве, насичене подіями життя. Рухаємося далі, до нових перемог!