foto

Слонченко Євгенія Ігорівна

Магістр психології

Інше

Роки навчання в Університеті

2017-2022 рр.

Освітня програма

«Екстремальна та кризова психологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Тема навчально-професійного проєкту

«Психологічний зміст патріотизму у сучасному кризовому суспільстві України»

Місце роботи й посада

Практичний психолог/психолог Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб

Що для Вас означає бути випускником Київського університету імені Бориса Грінченка?

Це бути частиною великої родини. Колись мене дратували розповіді про грінченківську родину. Мені здавалося, що це пусті гучні слова, але я помилялась. Досі до мене звертаються студенти різних спеціальностей за допомогою чи порадою, і я не відмовляю, навіть якщо ми не знайомі особисто. Дуже багато молодих спеціалістів, яких я зустрічаю по роботі – це  грінченківці. І може, це лише ефект спільної долі, але мені здається, ми від початку ставимося один до одного з більшою симпатією та приязню через наш спільний специфічний досвід студентства. Одного разу до мене потрапила клієнтка, яка не так давно здобула освіту на  іншому факультеті Університету Грінченка. Це було найпростіше встановлення контакту у моїй практиці.

Що Ви вважаєте своїми професійними здобутками в практичній діяльності?

По-перше, сам результат роботи. Коли після тривалої роботи змінюється життя однієї людини чи навіть родини – це неймовірне почуття. Або навіть щось простіше: дитина нарешті позбувається нічних жахів і спить спокійно. Неймовірно бачити різницю у тестах «до» і «після». Неймовірно чути компліменти від колег, які помічають зміни у клієнтах. Неймовірно чути зворотній зв’язок про те, що людина сама відчуває позитивні зміни. По-друге, важливим здобутком я вважаю уміння «відпустити». Є клієнти, які не хочуть, щоб з ними працював психолог, їм неможливо допомогти, їх неможливо змотивувати. Я відразу навчилася просто відпускати їх без будь-яких негативних емоцій. Хоча чесно кажучи, не очікувала такого від себе. 

Яким чином знання й уміння, здобуті за час навчання в Університеті, вплинули на Ваш професійний розвиток, допомагають в роботі? 

Думаю, найважливішим умінням є саме уміння навчатися. Це саме те, що повинні вміти люди з вищою освітою. Оскільки жодний напрямок жодної галузі жодної науки неможливо вивчити раз і назавжди. Інформація оновлюється, реалії змінюються. Це особливо актуально для психології. Задавати правильні питання, шукати відповідну інформацію, критично аналізувати її – саме ці уміння якщо не здобуто, то доформовано в Університеті. І саме вони мені дуже допомагають розвиватися далі.

Що було для Вас найбільш цінним в освітньому процесі під час навчання в Університеті?

Викладачі. Майже всі мої друзі навчалися в інших ЗВО, які занадто відомі, щоб їх називати. Мені розповідали про деяких зарозумілих професорів, які монотонно начитували лекції з застарілою інформацією, дозволяли собі принизливі вислови про студентів і навіть сексизм стосовно дівчат. І звичайно, про «куплені» оцінки. Безумовно, мова не йде про всіх викладачів інших ЗВО, але у нас ніколи взагалі не було такого. Більшість з тих викладачів, яких мені пощастило зустріти, – це дуже кваліфіковані та цікаві люди. Відкриті до нового, навчені сприймати критику, чути студентів. Жодне моє питання за роки навчання, здається, не лишилося без відповіді. Хоча інколи я задавала такі питання, що викладачу треба було готувати відповідь вже на наступне заняття. Але це робили! Наші викладачі дуже люблять свою роботу, отримують від неї кайф, і це дуже «заразно». Я і зараз знаю, що у мене є надійний «тил» – досвідчені спеціалісти, до яких я можу звернутися за порадою. А на додачу наш гуманний і відкритий деканат, з яким у мене завжди були хороші та теплі стосунки, з першого курсу і до останнього. Хоча я і вмію створювати проблеми, але наш деканат професійно вміє їх вирішувати і допомагати студентам.

Які soft skills необхідні сучасному психологу?

З очевидного: комунікабельність, життєстійкість, гнучкість та емпатія. Але найважливішою і не настільки очевидною мені здається навичка жити. Відчувати життя «тут і зараз», отримувати від нього задоволення, не дивлячись ні на що. Бути щасливим. Так, відчувати себе щасливим – це навичка, як на мене. Це те, що врятує від професійного вигорання та дозволить залишити за дверима кабінету весь той біль, з яким ми стикаємося у роботі.

Яким є ваше життєве гасло?

Лови момент.

Що таке успіх особисто для Вас?

Для мне успіх – гнучке поняття, яке пов’язане з часом. Зараз успіхом є наявність приємної роботи, бачити її результати, розвиватися, відчувати себе корисною та потрібною на тому місці, яке я займаю.

Powered by SobiPro