Історія української благодійності – складова й невід’ємна частина національного минулого. Як суспільний феномен вона є однією з найдавніших традицій доброчинності.

У певні періоди розвитку освіти доброчинність була єдиним шляхом розширення мережі шкіл, училищ, гімназій, університетів. Завдяки такій людській здатності у цьому світі не зникає добро і дає можливість розвиватися різним установа зокрема і навчальним закладам, які, у свою чергу, сприяють загальному розвиткові особистості на основі використання найновіших технологій та засобів навчання, що можуть бути придбані за кошти благодійників.

Упродовж останніх років у Київському університеті імені Бориса Грінченка за рахунок благодійних внесків було придбано:

У 2011 році:

• обладнання та матеріалів на суму 305 тис. грн.
• комп’ютерної техніки на 515 тис. грн.

У 2012 році:

• меблів на суму 214 тис. грн.
• системних блоків, моніторів, ноутбуків та інших цифрових пристроїв на суму 773 тис. грн. - обладнання для навчального телецентру на суму 350 тис. грн.

У 2013 році: 

• програмне забезпечення на суму 412 тис. грн.
• комп’ютерне обладнання – 149 тис. грн.