6 грудня 2016 р. представники 3 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали  Музей історичних коштовностей України, який розташований у у Ковнірівському корпусі середини XVIII ст. Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Зібрання Музею історичних коштовностей України – це своєрідний літопис, викарбуваний в золоті, сріблі і коштовному камінні від епохи бронзи і, крізь наступні століття, до наших днів. Музей історичних коштовностей України, філію Національного музею історії України, було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень.

Вже понад 200 років археологи вивчають кургани – земляні споруди над похованнями. В них знаходять прикраси зброї, вуздечок, вбрання, ритуальних речей, які відбивають культуру кіммерійців, скіфів, сарматів. Ці племена владарювали на території сучасної України більш ніж тисячу років – з ІX ст. до н.е. до IV ст. н.е., – і відіграли значну роль у світовій історії. Центрами ювелірного виробництва на той час були переважно грецькі міста-колонії, засновані в Північному Причорномор’ї у VII-V ст. до н.е. Античні майстри виготовляли ювелірні прикраси й на замовлення місцевої знаті з урахуванням їх смаків.

Надзвичайно зачарувало наших студентів ювелірне мистецтво степової Скіфії, зокрема, копія всесвітньо відомої Пекторалі, створена у середині 4 ст. до н.е., яку було знайдено під час розкопок кургану Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області. Розкопки 1971 р.

Великий розділ експозиції розповідає про епоху середньовіччя. Це історія багатьох племен і народів, що змінювали один одного в степовій зоні України з IV до XIV ст. У вітринах музею можна побачити коштовні оздоби, притаманні тюркомовним народам – гунам, аварам, печенігам, половцям, а також монголо-татарам.

Неабиякий інтерес становлять вироби східнослов’янських ювелірів VI-VIII ст. та майстрів Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Значна частина зібрання Музею – вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX ст.: твори українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Є також унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х рр. XX ст. Крім того в музеї є й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.

У своїх відгуках студенти із захопленням відзначають, що дуже задоволені, що прилучилися до надбання духовної спадщини українського народу світового рівня.